Банківська таємниця надійно захищена: Верховний Суд заборонив доступ податковій до банківських рахунків

Податкова посилює контроль за «прихованим» бізнесом — фізичними особами, які, на думку ДПС, ведуть підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП.

В одному з кейсів у 2025 році інспектори вирішили перевірити доходи особи аж за 2018–2019 роки. Фізична особа не отримала повідомлення про перевірку та не надала документи на запит ДПС. Тож податкова звернулася до суду з вимогою розкрити банківську таємницю та отримати доступ до рахунків особи.

Логіка ДПС була простою: перевірити обсяги та рух коштів, щоб встановити, чи здійснювала особа підприємницьку діяльність без реєстрації та чи занижувала доходи. Банківські виписки мали стати основним доказом для донарахування податків і штрафів.

Однак Верховний Суд став на сторону фізичної особи та відмовив податковій.

Головні аргументи Верховного Суду:

• ДПС ініціювала перевірку через нібито припинення підприємницької діяльності, але не довела, що особа взагалі коли-небудь мала статус ФОП.
• Розкриття банківської таємниці можливе лише щодо конкретної особи, але податкова додатково вимагала дані про її контрагентів.
• ДПС не довела обставин, які стали підставою для перевірки, та не надала належних доказів.
• Податкова не використала інші способи отримання інформації перед зверненням до суду щодо доступу до банківської таємниці.

Ключовий висновок: сам факт проведення перевірки не є достатньою підставою для доступу до банківських рахунків. ДПС повинна довести, що отримати інформацію іншим шляхом неможливо.

Як бачимо, поки що судова практика захищає громадян від безпідставного доступу до банківської таємниці. Але розслаблятися не варто: законодавчі ініціативи, які вже зараз обговорюють у Верховній Раді в рамках євроінтеграції, можуть суттєво розширити повноваження ДПС щодо доступу до фінансової інформації.