КІК: чого чекати українському бізнесу

Обновлено: 17 апр. 2020 г.

Правила оподаткування КІК, які визначаються законопроектом №1210, прийнятим в другому читанні.



Контрольованою іноземною компанією (далі — КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).


До контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати: партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території).


Контролюючою особою (КО) є: фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.


Іноземна компанія визнається контрольованою, якщо КО – український резидент:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі в розмірі більше ніж 50%, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі в розмірі більше ніж 10%, за умови, що декілька КО – українських резидентів володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50% і більше, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.


Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, якщо така особа може здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.


Фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність в особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.


Оподаткування прибутку КІК

Платником податку щодо прибутку КІК є КО.

Об’єктом оподаткування для ПДФО (податку на прибуток підприємств) КО є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така КО на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК.


Зазначена частина прибутку КІК:

а) включається до складу загального річного оподатковуваного доходу КО в порядку, визначеному пунктом 170.13 ПКУ (декларація фіз.особи, що подається до 1 травня, наступного року за звітним); або

б) за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств КО в порядку, визначеному розділом ІІІ ПКУ.


Порядок обчислення скоригованого прибутку КІК, що оподатковується в Україні

Скоригованим прибутком КІК визнається її прибуток до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності. Така звітність складається за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

Якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства КІК не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, КО повинна забезпечити таке складання за міжнародними стандартами фінансової звітності.


Якщо контролюючий орган сумнівається в достовірності поданої фінансової звітності КІК, він має право вимагати письмовий висновок аудиторської компанії.

Такий висновок:

а) має підтверджувати фінансову звітність КІК не раніше, ніж через 12 місяців після завершення звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК;

б) надає аудиторська компанія, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції;

в) не може містити негативний висновок або відмову від надання висновку.


При розрахунку скоригованого прибутку КІК враховуються такі особливості:

1. окремо розраховується фінансовий результат за цінними паперами;

2. витрати від уцінки необоротних активів визнаються в момент реалізації (відчуження) таких необоротних активів або в разі проведення дооцінки таких необоротних активів у межах суми проведеної дооцінки;

3. витрати на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями враховуються у сумі, що не перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

4. не враховуються витрати на формування резервів за сумнівною заборгованістю, іншою дебіторською заборгованістю, а також доходи від розформування зазначених резервів;

5. витрати на списання безнадійної заборгованості враховуються виключно у випадку, якщо така заборгованість відповідає ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 ПКУ.


Під час обрахунку скоригованого прибутку КІК не враховуються:

1. сума уцінки, врахована у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податкового (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до стандартів фінансової звітності;

2. втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розраховані за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації;

3. сума від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав (загальна сума уцінок цінних паперів та/або інших корпоративних прав перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображена у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до стандартів фінансової звітності

4. доходи й витрати КІК визначені з дотриманням принципу «витягнутої руки» за операціями з:

а) нерезидентами – пов’язаними особами;

б) нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту 39.2.1.2 ПКУ;

в) нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 ПКУ;

5. застосування до таких нерезидентів правил ТЦО (критеріїв 150 млн. грн. та 10 млн. грн.) з дозволом контролюючим органам отримувати на запит трансферну документацію.


Скоригований прибуток кожної КІК визначається окремо. Якщо скоригований прибуток КІК звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої КІК у майбутніх звітних роках.


Звільнення від оподаткування

Скоригований прибуток КІК не включається до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств КО у разі додержання таких умов:

1) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

2) виконується будь-яка з таких умов:

а) КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше, ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

б) частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК зі всіх джерел.


Якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК зі всіх джерел, такі доходи визнаються активними, якщо КІК:

1. фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

2. має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).


Незалежно від виконання умов вище, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств КО у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

1. загальний сукупний дохід усіх КІК однієї КО зі всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;

2. КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються КМУ;

3. КІК є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).


Звітний період для КІК

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.

До звіту про КІК обов’язково додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.


Ставки щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК

18% – основна (пункт 167.1 ПКУ): платник податку – резидент, що визнається КО щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень статті 392ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації.

9% (підпункт 167.5.4 ПКУ) – застосовується:

а) до фактично отриманого (розподіленого) доходу в разі розподілу КО прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації;

б) щодо суми прибутку КІК, отриманої у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб);

в) щодо суми прибутку КІК, отриманої від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

5% (пункт 167.2 ПКУ) – застосовується щодо суми прибутку КІК, отриманої:

а) у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб);

б) від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування).


Правила КІК вступають в силу з 1 січня 2021 року.

Просмотров: 113Комментариев: 0