Нарахування ЄСВ під час простою
Під час простою, який трапився не з вини працівника, оплата праці є базою для ЄСВ, оскільки вона включається до складу додаткової заробітної плати як виплата за невідпрацьований час (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 № 5).
На нарахування ЄСВ впливає не скільки сам факт наявності Незалежно від оголошення простою, на нарахування ЄСВ впливатиме розмір заробітної плати за місяць, у якому його оголосили. Ураховуючи той факт, що заробітна плата на час простою нараховується щонайменше в розмірі 2/3 окладу, працівник може отримати менше за встановлений розмір мінімальної зарплати в 4723 грн.
У такому разі необхідно вирахувати різницю з мінімальною базою ЄСВ та донарахувати ЄСВ на цю різницю (ч. 5 ст. 8 Закону Про збір ЄСВ від 08.07.2010 № 2464). Таким чином, ЄСВ за одного працівника не може складати менше, ніж 1039,06 грн (4723 грн×0,22).
Якщо роботодавець оголосив простій на повний місяць, доплата до мінімальної зарплати не здійснюється, однак він повинен донарахувати ЄСВ в будь-якому разі, якщо фактична база ЄСВ менша за мінімальну
Відпустка без збереження заробітної плати
При нарахуванні ЄСВ в разі виплати відпустки без збереження заробітної плати також необхідно враховувати мінімальну базу для ЄСВ в 4723 грн.
При цьому існує два різних сценарії:
1. Якщо відпустка без збереження заробітної плати оформлена на період, який включає весь календарний місяць, а працівник, відповідно не працював жодного дня на місяць і не отримав жодних доходів, оплати за цивільно-правовими договорами, премій чи компенсацій у цьому разі ЄСВ не нараховується, адже база для його нарахування — 0 грн. У Звіті з ЄСВ необхідно вказати працівника слід показати з нульовими сумами ЄСВ. У табелі обліку робочого часу відпустку без збереження заробітної плати за ст. 26 КЗпП позначаємо відміткою “НА”.
2. Якщо відпустка без збереження заробітної плати не покриває повний календарний місяць, а працівник має за цей місяць зарплату — порівнюємо зарплату з мінімальною базою, навіть у тому разі, якщо працівник працював всього 1 день.
Мінімальна база ЄСВ не застосовується щодо заробітної плати:
працівників за сумісництвом — ЄСВ нараховується завжди на їх фактичний дохід;
нових і звільнених працівників, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці;
особам з інвалідністю — по фонду оплати праці застосовується понижена ставка ЄСВ 8,41% (п. 8 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ від 20.04.2015 № 449).
Оформлення Звіту з ЄСВ
Ключова специфіка Звіту з ЄСВ (форми Д4) у разі оголошення простою або щодо відпустки без збереження заробітної плати — показати суму різниці між мінімальною базою ЄСВ і фактичною. Різниця відображається таким чином:
у рядку 2.5 Таблиці 1 — додаткова база нарахування ЄСВ по всім працівникам разом;
у рядку 3.5 Таблиці 1 — ЄСВ на суму різниці між мінімальною та фактичною базою по всім працівникам разом.
У Таблиці 6 заробітна плата працівника та додаткова база ЄСВ вказується в різних рядках:
у графі 10 Таблиці 6 — ставимо код КТН “13”, що означає нарахування ЄСВ на різницю між мінімальною та фактичною базою;
у графі 14 Таблиці 6 — зазначаємо кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати;
у графі 19 Таблиці 6 — ставимо суму різниці між мінімальною та фактичною базою ЄСВ;
у графі 21 Таблиці 6 — вносимо суму ЄСВ на різницю між мінімальною та фактичною базою ЄСВ.
Оплата простою та доплата до мінімальної зарплати у Звіті з ЄСВ окремо не відображаються, адже входять до складу загальної зарплати працівника - фактичної бази ЄСВ.