Ділова мета в господарських операціях: що змінилось із Законом № 466?

Пост обновлен июнь 16

Поняття розумної економічної причини (ділової мети) не нове і було визначено в Податковому кодексі України (далі — ПКУ) з моменту його прийняття.


Розумна економічна причина (ділова мета) — мета, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект в результаті господарської діяльності.


До певного часу ділова мета в ПКУ залишалась лише визначенням поняття й далі за текстом ПКУ не зустрічалась.


Однак судова практика склалася таким чином, що розумна економічна мета повинна бути наявна в кожній господарській операції, і тільки в цьому випадку така операція може бути відображена в податковому обліку. При цьому визначено, що не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції.


Наприклад, у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 826/21979/15 визначено наступне:


«Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.


Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.


В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане у майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності».


З внесенням змін у ПКУ спочатку Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (далі — Закон № 466), а потім Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» від 14.07.2020 № 786-IX, визначення розумної економічної мети було значно розширено, а саме — було визначено поняття економічного ефекту та наведено ознаки операцій, що не мають розумної економічної мети.


В поточній редакції ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.


Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їхньої вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.


Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

  • головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

  • у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.


Закон № 466, який набув чинності з 23.05.2020, вніс зміни не лише в саме поняття ділової мети, а й щодо її застосування при розрахунку податку на прибуток.


З 23.05.2020 року платники податку, які коригують фінансовий результат до оподаткування, для розрахунку податку на прибуток застосовують пп. 140.5.15 ПКУ. Цим підпунктом встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов'язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.


Отже, з моменту набуття чинності Закону № 466, а саме з 23.05.2020, в ПКУ передбачено застосування концепції розумної економічної причини (ділової мети) лише до операцій з нерезидентами і тільки в контексті податку на прибуток, а саме передбачено збільшення фінансового результату у разі здійснення операцій, які не мають ділової мети. Такі ж роз’яснення надають і контролюючі органи: наприклад, в індивідуальній податковій консультації від 22.10.2020 № 4373/ІПК/99-00-05-05-02-06.


Проте, з урахуванням судової практики щодо обов’язкової наявності ділової мети у кожній господарській операції, і того, що ПКУ покладає обов'язок доведення наявності ділової мети на контролюючий орган, хоча й тільки по операціях з нерезидентами, скоріш за все контролюючі органи можуть продовжити застосовувати концепцію наявності ділової мети до кожної господарської операції.


Тому платникам податків з метою уникнення спорів з контролюючими органами важливо належним чином довести економічну доцільність операції, зокрема, потрібно забезпечити наявність документації, що підтверджує здійснення операцій та їхню необхідність.

Просмотров: 135Комментариев: 0